Іван Мазепа (1639–1709) – український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687—1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704—1709). Князь Священної Римської імперії (1707—1709). Представник шляхетського роду Мазеп-Колединських герба Курч із Київщини та Волині.
гетьман Лівобережної України, який намагався звільнитися від московського панування та уклав союз зі шведським королем Карлом XII.
Після обрання гетьманом намагався відновити авторитет гетьманства в Україні. Зробив великий внесок до економічно-культурного розвитку Лівобережжя. Проводив курс на відновлення козацької держави з кордонами часів Хмельниччини.
Як визначний державний діяч дбав не лише про економічну та військову могутність України, а й про її культуру, про піднесення освіти, науки, мистецтва, зміцнення авторитету церкви.
У 1663 році Мазепа отримав чин Чернігівського полковника. У 1665 р. – зайняв посаду Чернігівського підчашого (виночерпія), а в 1669 р. – став ротмістром гвардії гетьмана Дорошенка і брав участь у поході на Правобережжя. У 1672 р. – Мазепа вже мав чин генерального писаря. А у 1687 році після позбавлення влади та заслання до Сибіру гетьмана Івана Самойловича, став наказним гетьманом. 25 липня 1689 р. Івана Мазепу обрали гетьманом України.>>>

Немає коментарів:
Дописати коментар